1. Доведіть вміст розчину в пробірці методом експерименту для: а) силікату натрію; б) карбонату натрію; в) нітрату

Веселый_Клоун

39

1. Щоб довести вміст розчину в пробірці, методом експерименту нам потрібно використовувати хімічні реакції для ідентифікації речовин. Зробимо це для кожного з поставлених питань.

а) Силікат натрію в розчині можна ідентифікувати, додаючи кислоту. У разі реакції силікату натрію з кислотою утворюється дві речовини: кремнекисла сіль та кремнекислота. Спостерігається виділення газу біля пробірки, а також зменшення об"єму розчину через відходження газу. Отже, якщо під час експерименту спостерігається виділення газу та зменшення об"єму, можна стверджувати, що вміст розчину в пробірці є силікатом натрію.

б) Для виявлення карбонату натрію в розчині можна додати розчин кислоти. Під час реакції карбонат натрію з кислотою утворюється вуглекислий газ, який проявляється виділенням бульбашок. Також спостерігається зміна кольору розчину та підвищення температури через відбуваючуся екзотермічну реакцію. Тому, якщо під час експерименту спостерігається виділення бульбашок, зміна кольору й підвищення температури, можна стверджувати, що вміст розчину в пробірці є карбонатом натрію.

в) Для ідентифікації нітрату цинку в розчині ми можемо використовувати метод сполуки, який використовує властивість азотних сполук утворювати газові оксиди при нагріванні. Додамо хлорид амонію до розчину в пробірці з нітратом цинку, а потім підігріймо суміш. Аміак, що утворюється у результаті реакції, буде мати характерний запах, який можна впізнати. Зробивши такий експеримент і побачивши утворення характерного запаху аміаку, можна стверджувати, що вміст розчину в пробірці є нітратом цинку.

2. Щодо проведення експериментів для виявлення різних речовин:

а) Щоб визначити тимчасову жорсткість води, можна застосувати метод з використанням мила. Тимчасова жорсткість води пов"язана з наявністю розчинених солей кальцію та магнію. Якщо під час намилювання рук утворюється велика кількість піни, то можна припустити, що вода містить тимчасову жорсткість.

б) Щоб виявити наявність сульфату магнію у пробірці натрію сульфату, можна застосувати метод з використанням реакції на утворення осаду. Додайте кілька крапель розчину барієвого нітрату, і якщо утворюється білий осад барієвого сульфату, то можна стверджувати, що в пробірці присутній сульфат магнію.

в) Щоб виявити наявність хлориду феруму (ІІІ) у розчині, не феруму (ІІ), можна використовувати метод взаємодії з водним розчином гідроксиду натрію або іншого лугу. Додайте до розчину деяку кількість розчину лугу та спостерігайте, чи утворюється осад оксиду заліза (ІІІ). Якщо під час експерименту виникає оксид заліза (ІІІ) утворюється коричневий осад, то можна стверджувати, що в розчині є хлорид феруму (ІІІ), а не феруму (ІІ).

3. Для визначення, яка речовина — хлорид барію чи карбонат натрію — реагує з нітратною кислотою, необхідно провести реакцію цих речовин з нітратною кислотою та спостерігати результат.

а) Додайте нітратну кислоту до розчину. Якщо утворюється білий осад барієвого нітрату, то можна стверджувати, що розчин був хлоридом барію. Якщо осаду не виникає, то розчин був карбонатом натрію.

б) Для визначення, яка речовина — сульфат амонію чи сульфат купруму (ІІ) — реагує з лугом з виділенням газу, необхідно також змішати ці речовини з лугом.

Додайте розчин лугу до речовини у пробірці, і якщо виділяється газ з характерним запахом аміаку, то можна стверджувати, що це був розчин сульфату амонію. Якщо газу не виділяється, то це був розчин сульфату купруму (ІІ).

Я сподіваюся, що ці пояснення і пошагові рішення допоможуть вам зрозуміти, як виконати дані завдання. Якщо у вас є ще запитання, будь ласка, не соромтеся запитувати!