Чому оксиген та флуор не мають найвищої валентності, на відміну від своїх сусідів у родині? Розгляньте це з погляду
Чому оксиген та флуор не мають найвищої валентності, на відміну від своїх сусідів у родині? Розгляньте це з погляду атомної структури.
Kartofelnyy_Volk 58
Винятково цікаве запитання! Дозвольте детально пояснити, чому оксиген та флуор не мають найвищої валентності в своїй родині, порівняно зі своїми сусідами.Валентність атома – це кількість зв"язків, які атом може утворити з іншими атомами. Поговоримо про атомну структуру оксигену та флуору та з"ясуємо, чому вони не мають найвищої валентності.
Оксиген (O) та флуор (F) належать до групи 16 (VI-A) періодичної системи. Ця група називається групою кисню або киснеподібних елементів. У цій групі всі елементи мають схожу атомну структуру, а саме, 6 валентних електронів у зовнішньому енергетичному рівні.
Проте, валентність оксигену та флуору обмежена значенням 2. Тобто, кожен атом оксигену чи флуору може утворити максимум 2 хімічних зв"язки з іншими атомами. Приклад такого зв"язку - молекула води (H2O), де оксиген утворює 2 зв"язки з воднем.
Пояснити це можна, пригадавши правило октету. Згідно з цим правилом, більшість атомів мають тенденцію до досягнення стабільної електронної конфігурації, заповнивши свій зовнішній енергетичний рівень 8 електронами (як у зразку аргону). Але у оксигену та флуору є всього 6 валентних електронів, і, отже, вони "хочуть" набути ще 2 електрони, щоб досягти стабільної конфігурації.
Враховуючи цю потребу в додаткових електронах, оксиген та флуор утворюють 2 зв"язки, забираючи електрони від інших атомів. Наприклад, оксиген може утворювати подвійні зв"язки з іншими оксигенами або з іншими елементами.
Варто зазначити, що існують більш важкі елементи у родині кисню, такі як сірка та селен, які мають більшу валентність. Наприклад, сірка може утворити 6 зв"язків, а селен - 4 зв"язки. Це пояснюється значно більшим атомним розміром цих елементів. Збільшення атомного розміру призводить до збільшення кількості електронних оболонок і, отже, більшої можливості для утворення зв"язків.
Отже, оксиген та флуор, хоч і мають загальну атомну структуру зі своїми сусідами у родині, мають меншу валентність через дефіцит валентних електронів. Вони "стремглав" до набуття додаткових електронів для досягнення більшої стійкості, тому мають обмежену валентність в 2.