В якому місці на Землі і о якому часі це можливо, що гач фіксує вигляд неба регулярно в один і той самий зоряний

Лев

28

Щоб дати максимально подробні відповіді на всі ваші запитання, розглянемо кожну задачу окремо.

1. Задача: В якому місці на Землі і о якому часі це можливо, що гач фіксує вигляд неба регулярно в один і той самий зоряний час і постійно спостерігає Сонце на горизонті?

Щоб гач постійно спостерігав Сонце на горизонті в один і той самий зоряний час, ймовірніше за все, він має знаходитися на полюсі Землі.

На полюсі Землі існує явище, відоме як полюсний день або полюсна ніч, в залежності від сезону. У період полюсного дня, який триває протягом декількох місяців, Сонце ніколи не заходить нижче горизонту і залишається видимим на ньому. У період полюсної ночі, який також триває декілька місяців, Сонце ніколи не сходить і залишається видимим на небі. Таким чином, у цих регіонах належним чином розміщений гач може фіксувати вигляд неба регулярно в один і той самий зоряний час та постійно спостерігати Сонце на горизонті.

2. Задача: Коли Земля перебуває найближче до Сонця і коли - найдалі? Що впливає на зміну відстані між Землею і Сонцем?

Земля перебуває найближче до Сонця в певний момент свого орбітального руху, який називається перигелієм, і найдалі - у момент апогелія.

Перигелій і апогелій відбуваються у різні моменти року через форму орбіти Землі навколо Сонця, яка не є повністю круглою, а має еліптичну форму.

Зміна відстані між Землею і Сонцем залежить від ексцентриситету орбіти Землі, тобто від ступеня відхилення форми орбіти від кола. Якщо ексцентриситет дорівнює 0, то орбіта стає повністю круглою, і відстань між Землею і Сонцем буде однаковою протягом усього року. Однак, у реальності ексцентриситет орбіти Землі дуже близький до 0, і тому зміна відстані відбувається.

3. Задача: Як змінилися б пори року, якщо орбіта Землі мала форму кола, а ексцентриситет земної орбіти став 0,5?

Якщо орбіта Землі мала форму кола та ексцентриситет став 0,5, то це означало б велике відхилення від круглої форми орбіти.

Зміна ексцентриситету орбіти спричинила б значне коливання відстані між Землею і Сонцем протягом року. Найближча відстань до Сонця стала б значно більшою, ніж у нинішньому орбітальному русі, тоді як найбільша відстань від Сонця стала б значно меншою.

Це зміна відстані між Землею і Сонцем мала б великий вплив на пори року. Більша відстань від Сонця призводила б до холодніших зим і прохолодних літ, тоді як менша відстань приносила б спекотніше літо і теплішу зиму.

4. Задача: Як доводиться, що Земля рухається під дією сили тяжіння Сонця?

Наукові спостереження, проведені ученими, дозволяють нам встановити, що Земля рухається під дією сили тяжіння Сонця.

Існує кілька доказів, які підтверджують цей факт:
- Планети, включаючи Землю, рухаються по орбітах навколо Сонця. Цей рух є регулярним і закономірним.
- Земля має нелінійний шлях руху - орбіту, не прямолінійний шлях. Це свідчить про наявність сили, що діє на Землю, направленої до Сонця.
- Закони Ньютона про гравітацію збігаються з цим рухом. За цими законами, маса Сонця взаємодіє з масою Землі силою тяжіння, яка впливає на рух Землі.

Отже, з наукових даних і спостережень випливає, що Земля рухається під дією сили тяжіння Сонця.

5. Задача: Як можна відрізнити зростаючий Місяць від спадаючого?

Щоб відрізнити зростаючий Місяць від спадаючого, дослідики звертають увагу на освітленість видимої частини Місяця.

Зростаючий Місяць - це період, коли Місяць поступово стає більш освітленим зліва направо. Він поступово займає місце, схід від Північного напрямку, тобто центр Місяця піднімається вище горизонту зліва направо. Це означає, що права частина Місяця стає більш освітленою.

Спадаючий Місяць - це період, коли Місяць поступово стає менш освітленим зліва направо. Він поступово займає місце, захід від Північного напрямку, тобто центр Місяця опускається нижче горизонту зліва направо. Це означає, що права частина Місяця стає менш освітленою.

Таким чином, зважаючи на освітленість правої частини Місяця, можна відрізнити зростаючий Місяць від спадаючого.