Як описує Яків Ісидорович Перельман в своїй книзі Цікава фізика , він розповідає про подію, яка сталася з пілотом

Pauk

59

частково відкритою. За однією з версій, пілот здиференціював відображення вітру у небі по висоті, розрахував градієнт швидкостей вітру та зрозумів, що потрібно керувати захопленням літака вздовж залежних від висоти ліній. Він виміряв ширину хвоста на кабіні літака та ширину відстаней між деревами на землі. Наступного дня, вибравши відповідну найвищу частину стовпа, він здійснив низкий польот, підтримуючи літак паралельно лініям на землі та, таким чином, ввесь час протидіяв попутному вітру, який дув низько. Це дозволило підтримувати нерухомість літака над певним місцем на землі, хоча швидкість вітру була значно вищою за швидкість літака. Таким чином, ця історія показує, яким чином пілот, використовуючи знання про фізику та аеродинаміку, зумів подолати виклик та залишитися в повітрі, несвідомо застосовуючи принцип обтікання поверхні, але дотримуючись руху повітря і зв’язаного з ним подиху вітру.