Яким чином функціонувала невичерпна чаша , розміщена в деяких храмах Стародавньої Греції, зображена на рисунку

Vesenniy_Dozhd

36

Невичерпна чаша - це один із способів вирішення проблеми створення постійного джерела води в стародавніх храмах Греції. Давайте розглянемо, як саме вона функціонувала.

На рисунку, що зображений, невичерпна чаша налагоджена таким чином: у верхній частині чаші є одноциліндровий резервуар, звичайно металевий, який має товщину стінки, розташовано над центром ваги чаші. Це означає, що резервуар знаходиться на такій висоті, коли його центр ваги збігається з центром ваги всієї чаші.

Усередині резервуара є спеціально розташований невеликий отвір або трубка, що проходить крізь стінку. Заповнивши невичерпну чашу водою до шляху з прорізаною трубкою, можна забезпечити пошмигування деякої кількості води, не докладаючи зусиль.

Це пояснюється принципом капілярності - явищем, коли рідина, яка знаходиться в трубці або прорізі, рухається вгору через малий канал на основі когезії і адгезії молекул речовини, яка сконструйована чашу. За рахунок дії цього явища, невичерпна чаша не витекає, або витікає дуже повільно, незалежно від того, скільки води ми вливаємо в чашу.

Таким чином, невичерпна чаша є хитромудрою інженерною конструкцією, яка здатна забезпечити постійну подачу води, навіть якщо вона єдиноразово заповнена. Архітектори грецьких храмів цим методом створювали враження, що вода в чаші - магічна і невичерпна, що додавало додаткової величі храмовим ритуалам та святості.

Технологія невичерпної чаші ще один приклад того, як стародавні люди вміли використовувати принципи фізики і гідравліки, щоб створити інженерні дива. Цей прийом також є доказом того, що інженерія завжди була важливою галуззю, навіть сотні років тому, і мала великий вплив на розвиток нашого світу.