9. Яка частота хвилі зеленого світла довжиною 530 нм у вакуумі? 10. Який буде результат інтерференції когерентних хвиль
9. Яка частота хвилі зеленого світла довжиною 530 нм у вакуумі?
10. Який буде результат інтерференції когерентних хвиль з різницею ходу 1,5 мкм, якщо довжина хвилі дорівнює 600 нм?
11. Під яким кутом можна побачити максимум першого порядку монохроматичного випромінювання з довжиною хвилі 400 нм на дифракційній гратці, яка має 50 штрихів на 1 мм?
12. Яка відстань між нульовим і першим максимумами на екрані, розташованому на відстані 70 см від гратки, якщо період дифракційної гратки дорівнює 0,01 мм, а відстань між ними становить 3 см?
10. Який буде результат інтерференції когерентних хвиль з різницею ходу 1,5 мкм, якщо довжина хвилі дорівнює 600 нм?
11. Під яким кутом можна побачити максимум першого порядку монохроматичного випромінювання з довжиною хвилі 400 нм на дифракційній гратці, яка має 50 штрихів на 1 мм?
12. Яка відстань між нульовим і першим максимумами на екрані, розташованому на відстані 70 см від гратки, якщо період дифракційної гратки дорівнює 0,01 мм, а відстань між ними становить 3 см?
Ledyanoy_Samuray 28
9. Частота хвилі зеленого світла може бути визначена за допомогою рівняння швидкість світла (c) рівна добутку частоти (f) на довжину хвилі (λ): c = f * λ. Ми знаємо довжину хвилі (530 нм), а швидкість світла у вакуумі становить близько 3 * 10^8 м/с, тому можна знайти частоту:\[ f = \frac{c}{\lambda} = \frac{3 \times 10^8}{530 \times 10^{-9}} \approx 5.66 \times 10^{14} \, \text{Гц} \]
Отже, частота зеленого світла довжиною 530 нм у вакуумі приблизно становить 5.66 * 10^14 Гц.
10. При інтерференції когерентних хвиль з різницею ходу 1,5 мкм і довжиною хвилі 600 нм, ми можемо використовувати наступну формулу для обчислення результату:
\[ I = 2I_0 \cdot \cos^2 \left( \frac{\pi \Delta d}{\lambda} \right) \]
де I - інтенсивність після інтерференції, I_0 - початкова інтенсивність, Δd - різниця ходу, λ - довжина хвилі.
Підставимо відповідні значення:
\[ I = 2I_0 \cdot \cos^2 \left( \frac{\pi \cdot 1.5 \times 10^{-6}}{ \lambda} \right) = 2I_0 \cdot \cos^2 \left( \frac{\pi \cdot 1.5 \times 10^{-6}}{600 \times 10^{-9}} \right) \]
Після обчислення отримаємо результат інтерференції.
11. Максимуми першого порядку на дифракційній гратці можна побачити, коли різниця ходу між сусідніми променями становить половину довжини хвилі (δd = λ/2). Кут дифракції для максимуму першого порядку можна визначити за формулою:
\[ \sin\theta = \frac{n \cdot \lambda}{d} \]
де θ - кут дифракції, n - порядок максимуму, λ - довжина хвилі, d - відстань між штрихами гратки.
Підставимо відповідні значення:
\[ \sin\theta = \frac{1 \cdot 400 \times 10^{-9}}{\frac{1}{50 \times 10^{-3}}} = 20 \times 10^{-3} = 0.02 \]
\[ \theta = \arcsin(0.02) \approx 1.15^\circ \]
Отже, під таким кутом (приблизно 1.15°) можна побачити максимум першого порядку монохроматичного випромінювання з довжиною хвилі 400 нм на дифракційній гратці, яка має 50 штрихів на 1 мм.
12. Щоб визначити відстань між нульовим і першим максимумами на екрані, розташованому на відстані 70 см від гратки, ми можемо використовувати наступну формулу:
\[ \Delta y = \frac{L \cdot \lambda}{d} \]
де Δy - відстань між максимумами, L - відстань до екрану, λ - довжина хвилі, d - період дифракційної гратки.
Підставимо відповідні значення:
\[ \Delta y = \frac{70 \times 10^{-2} \cdot 400 \times 10^{-9}}{0.01 \times 10^{-3}} = 280 \times 10^{-6} \, \text{м} = 0.28 \, \text{мм} \]
Отже, відстань між нульовим і першим максимумами на екрані становить приблизно 0.28 мм.